?

Log in

Спільнота пам'яті Тризубого Стаса's Journal
 
[Most Recent Entries] [Calendar View] [Friends]

Below are the 20 most recent journal entries recorded in Спільнота пам'яті Тризубого Стаса's LiveJournal:

[ << Previous 20 ]
Monday, February 22nd, 2016
2:55 pm
[osokor_ua]
Венсеремос (пародія на Venсeremos).
24 лютого цього року - Тризубому Стасу виповнилося б 68 років.

Коротка пісня, яку Тризубий Стас виконував на своїх ранніх концертах.


Венсеремос.

Венсеремос!
Венсеремос!
Пам’ятаймо ці мужні слова!

Венсеремос!
Не всеремось!
Як би того не хтіла Москва!


Примітки:
Пародія на чилійську пісню Venceremos. "Венсеремос" означає "Ми переможемо".

Джерело: http://nashe.com.ua/song/13697/album/747/
Monday, July 20th, 2015
4:51 pm
[osokor_ua]
Тато Карло
В нас обдурюють дитину у книжках щодня:
Почитайте "Буратіну" – там усе брехня!
Може, казочка і гарна – та не гайте час,
Бо насправді Тато Карло – то є Карло Маркс!

Бородатий, волохатий, настрочив ідей,
Дерев’яних та носатих настругав дітей!
Навигадував теорій, не забув себе...
І тепер в нас є історія про ВКП(б)!

Приспів:
Тато Карло! Тато Карло Маркс!
Розкажи нам, тато Карло, казочку про нас!
Тато Карло, Тато Карло (або: Карло Марло)! Що ж ти наробив?!
Перевів усе намарно, щоб ти довго жив!

Колупнув ножем поліно – виліз довгий ніс,
Так з’явився Буратіно – перший комуніст.
Носа він задер до неба, у вогонь запхав,
Й досі пхає, де не треба, до не своїх справ.

Не життя пішло, а лажа, взагалі кошмар,
Бо проліз у казку нашу лисий Дуремар.
Він щодня скакав у воду, п’явки в ній лапав,
Ті смоктали кров з народу, щоб міцніше спав.

Приспів.

Як вмирав патлатий Карло, передав старий
Дуремару з "Капіталом" ключик золотий.
Треба ключиком відкрити двері у сарай,
Крізь який носаті діти потрапляють в рай.

Не щастило Дуремару, щось не так робив –
Не знайшов замкову шпару, ключика згубив.
Ми й тепер його шукаєм, та усе дарма –
Того ключика від раю хоч убий – нема!

Приспів.

Був Вусатий Буратіно справжній бог і цар,
Поділив усю країну на мільйони нар.
Він тримав залізний ключик від залізних ґрат...
Кожен другий Карлів учень – злодій або кат!

Ще було багато інших, сивих Буратін
І тому в нас найдурніша із дурних країн.
Знову учень Дуремара ключика шука...
Але, мабуть, то – примара, казочка гірка.

Тато Карло, Тато Карло! Тато Карло Маркс!
Затанцюймо з нами гарний кримінальний вальс!
Хто носатий, хто кирпатий – хай ідуть до нас!
А заграє вам Щербатий, ще й Тризубий Стас!


Лінк на відео: http://tryzubyi-stas.livejournal.com/17278.html
Friday, August 1st, 2014
4:16 pm
[osokor_ua]
"Поет із гітарою". Автор - Богдан СКАВРОН.
27 лютого 2013 року.

Поет із гітарою

Богдан СКАВРОН

65 років тому народився знаменитий український бард Тризубий Стас — іванофранківець Станіслав Щербатих, якого друзі називали просто «Щербик».

Трохи більш як 20 років тому перші українські барди, до яких належали іванофранківці Станіслав Щербатих (Тризубий Стас), Левко Бондар та Володимир Кіндратишин, опинилися на гребені популярності, викликаної загальним національним піднесенням. Під акомпанемент самої гітари ці поети співали на стадіонах перед багатотисячною публікою про те, що говорилося ще пошепки на кухнях і що лишень починала писати тогочасна «перестроєчна» преса. Як розповіла журналістові «Галичини» івано-франківська художниця та дизайнер Ганна Кирпан, ще задовго до своєї популярності бардівські пісні непомітно існували в певному середовищі, яке Тризубий Стас влучно назвав «інтелектуальною меншиною». В івано-Франківську до такої «меншини», в якій викристалізовувалися майбутні барди, належали насамперед художники, архітектори й ресторанні музиканти. Це були люди, які з різних причин могли дозволяти собі відверто виявляти явно антирадянський нонконформізм. А «лабухи», як називають ресторанних музик, взагалі належали до однієї з найбільш вільних із можливих у Радянському Союзі професій. Вони мали унікальну для «совка» можливість бути матеріально незалежними: основний заробіток у них становила не офіційна платня, а той «парнус», який вони заробляли, виконуючи пісні на замовлення. Звідси ж — і тонке відчуття смаків публіки та високий професіоналізм у виконанні пісень.


Як пригадував давній товариш Тризубого Стаса бард і лідер гурту «Бункер Йо» Левко Бондар, це середовище вирізнялося також умінням дотепно пожартувати, що переростало в пісні. Це були напрочуд прості і щирі речі, у сприйнятті яких небагато важили досконала мелодія чи майстерне володіння інструментом. «Бард — це три акорди і розладнана гітара, важливо було те, ЩО ти співаєш», — казав Левко Бондар.


Місцем «тусовки» перших івано-франківських бардів був кіноклуб, яким наприкінці 80-х керував Станіслав Щербатих. Приміщення кіноклубу, в якому, до речі, дітлахи у той час мали можливість вчитися власноруч робити мультфільми, містилось у підвальному приміщенні теперішнього театру кіно «Люм’єр». Це надавало особливого андерраундного шарму тим зустрічам, які відбувались у «Щербика». Як пригадувала одна з учениць кіноклубу Ганна Кирпан, атмосфера тут завжди була затишною, приємною та водночас таємничою. «Тепер усе можна — не треба ховатися зі своєю антирадянською творчістю у підвали, але все чомусь відбувається надто брутально, алкогольно та комерційно», — розмірковувала мисткиня.


 Відколи почалися публічні виступи Тризубого Стаса, Левка Бондаря і Володимира Кіндратишина, які наприкінці 80-х утворили колектив «Приспів» (скорочення від «Прикарпатські співці»), барди постійно відчували прискіпливу увагу КДБ. Кадебісти з ідеологічного відділу регулярно відвідували концерти, причому часом робили це демонстративно, завчасно займаючи зручні місця в залі, поки публіка ще не розсілася.


Як зауважив Левко Бондар, у той час виконавцю власне українських авторських пісень пробитися на сцену було досить складно. Комсомол організовував концерти бардівської пісні, але перевагу тоді віддавали російськомовним виконавцям, у текстах пісень яких не передбачалося українського патріотизму. Скажімо, на відборі до фестивального гала-концерту в Одесі, на який приїхали п’ятеро бардів з івано-Франківська, завдяки старанням теперішнього шоу-мена Бориса Бурди пробилася тільки одна україномовна пісня. Українцям довелося влаштовувати власний концерт — у готельному номері.


Роки перед проголошенням Україною незалежності стали надзвичайно плідними для творчості українських бардів. Підкошені горбачовською «перестройкою» та гласністю, Компартія та органи держбезпеки були в розгубленості. Організатори концертів натомість зрозуміли, що всенародна любов до бардів є чудовим джерелом прибутку. Івано-франківські виконавці дотепер переповідають, як на концерт на львівському стадіоні «Дружба», який вміщає 40 тисяч осіб, було продано 60 (!) тисяч квитків.


«Тоді було цікаво, весело, — пригадував Левко Бондар. — Кожен знав, що люди того хочуть, та й концерти були платними, я навіть звільнився з роботи в художній школі, аби мати можливість гастролювати. Але на початку 90-х нас приспали. А після того, як відійшла перша демократична влада і знову повернулися на чільні посади ті, хто керував за комуністів, хоч заборони на виступи й не було, але тихцем палиці в колеса нам вставляли. Напевно, це була така помста за те, що ми раніше собі дозволяли».


Із середини 90-х бардівське життя в місті завмерло. Стас Щербатих поїхав до Києва, де в той час трохи легше було пробитися на сцену. А шість років тому видатний бард помер. Він похований на цвинтарі у Дем’яновому Лазі, на його могилі — пам’ятник у вигляді гітарного грифа...

Джерело: http://www.galychyna.if.ua/publication/culture/poet-iz-gitaroju/
Tuesday, March 18th, 2014
9:47 am
[osokor_ua]
"Гудбай компартія!". "Оберіг", Луцьк, 1990.
Тризубий Стас, Левко Боднар та Володимир Кіндратишин.

"Прощальна - Гудбай компартія!". Фестиваль "Оберіг", Луцьк, 1990.

9:43 am
[osokor_ua]
9:41 am
[osokor_ua]
9:36 am
[osokor_ua]
Friday, February 24th, 2012
11:57 am
[osokor_ua]
Рідні буряки

Сьогодні день народження Тризубого Стаса.
З цієї нагоди публікую текст однієї з його пісень.



Рідні буряки

(з альбому "Мене звуть Тризубий Стас"). 

Нас там немає, де хочеться бути,
Та як потрапим туди,
То мимо волі не можем забути
Ми свої городи й сади.

Куля земна, як фіранка строката,
В очах рябить від країн.
Гарних містечок на ній є багато,
Та Станіслав є один!


ДаліCollapse )
 
Wednesday, February 15th, 2012
3:33 pm
[osokor_ua]
"Украинские зверушки".

Стьобне оповідання Тризубого Стаса "Украинские зверушки" (російською).

УКРАИНСКИЕ ЗВЕРУШКИ

СЛОНЫ.

Когда-то, очень давно, тысячи лет назад, весь земной шар населяли только украинцы. Правда, в Северной Америке бегали несколько индейцев с перьями за ушами, а с другой стороны – пара эскимосов (чукчей).

Но их было всего ничего.

К тому времени великаны-ящеры уже повымирали и как воспоминание, оставили после себя слонов. Естественно, что украинцы заинтересовались зверушками, потому что те много весили. Было принято решение превратить дикого слона в домашнего.

Слоны могли жить только в теплом климате, а теплее всего было тогда в Карпатах. Поэтому большинство украинцев эмигрировали со всего мира в Карпаты. Слон был приручен довольно быстро. На слонах пахали, возили продавать сыр с карпатских полонин. Их использовали в войнах с поляками. Известно, что в местечке Жабье в ХІІ столетии состоялась первая коррида. Уже гораздо позже эту традицию переняли испанцы, но у них слонов не было и в корридах использовались быки.


Read more...Collapse )

Wednesday, February 9th, 2011
6:16 pm
[osokor_ua]
Clock / Годинник.

Невдовзі 24 лютого - день народження барда.
З цієї нагоди вирішив перекласти англійською його пісню "Годинник":

Clock

Moment, second, minute, hour,
Just yesterday
child was born
And tomorrow is already a respected person
One's father and grandfather.

Pendulum walks step by step
Day after day and year after year,
And not having twinkling of an eye –
Extinguished your world.

We are children of God,
live only once,
Time that is not money,
and money not time.
Cast
out your clock under tram
And what time do not ask.

Read more / Читати більшеCollapse )
Thursday, November 4th, 2010
5:59 pm
[osokor_ua]
Українці винні. Пісня.

Українці винні.

Пісня є на CD «Collection-1» (1998 р.)

Звідки взявся, добрі люди, той Михайло Горбачов?

Геть усе перепаскудив, наробив перебудов

Всю історію покраяв, розвалив СССР [співається як сесесесер],

І тепер життя немає від жидів та від бандер.

Читати даліCollapse )

Tuesday, July 6th, 2010
9:53 am
[osokor_ua]
Пацанська доля. Пісня.

Пацанська доля

 

 

З альбому "Мене звуть Тризубий Стас", (1997 р.).

 

Покохав пацан пацанку,

Та не має грошей в банку

Не полюбить вона його,

Вийде заміж за крутого.

 

Бо вона пожити хоче,

Малювати губи й очі

Мати шкіряні спідниці,

Їздити у заграниці *.

 

Приспів:

Як грошей нема – кохання нема,

Краще літо в Ялті, як у Львові зима.

Як «бабок» нема – то щастя нема,

Дивися не дивися – попереду тюрма.

 

 

ДаліCollapse )

 

Wednesday, February 24th, 2010
2:56 pm
[osokor_ua]
Байстрюки.

Байстрюки.

Слова  - Тризубий Стас.
Колись гітару я вперше в руки взяв,
Я думав скажу людям щось про волю.
Та я даремно, мабуть, все співав,
І часом серце вхоплює від болю.

Якісь настали такі сумні часи,
Я в них нічого второпати не можу.
Немов сновида, по Станіславі ходжу,
Де не подивлюсь - Господи, спаси.

Який же ж там спів,
Хіба що знов - анекдоти.
Де ж ти пропав, патріоте,
З тих перших років?

Була ідея і горді пропори,
Але, на жаль, то все пішло у вчора.
Бо нині що? Замкнися та жери,
Були б своя купюра та комора.

І кожен з нас замкнувся сам в собі,
Немов слимак або як черепашка.
Носити панцир, хай воно і тяжко,
Але якось безпечніше в юрбі.

Ми втратили щось,
І маєм небо у хмарах,
І по суцільних базарам
Ми несемось.

Він був актор, тепер купи-продай,
А той поет - міняло та мішечник.
І повний шлунок - єдиний його рай,
Тепер за нього думає кишечник.

А той доцент подався за кордон,
Не на сімпозіум, а також із торбами,
Він би і сам продався з тельбухами
За пару баксів, марок або крон.

Немає проблем,
Ми - бізнесмени завзяті,
А що в занедбаній хаті -
То якось проживем.

Тепер держава стала нічия,
Кому охота, той і розкрадає.
Усі крадуть, усі, але не я!
Мені байдуже, моя хата з краю.

Чи ми свідомі, хто ми є такі?
Чому говорим: Україна - мати?
Чи вже не годі самім собі брехати?
Ми не сини її, звичайні байстрюки.

Який же ж там спів,
Хіба що знов - анекдоти.
А ти помовч, патріоте,
Не треба слів...

Джерело: http://www.pisni.org.ua/songs/6137899.html
1:41 pm
[osokor_ua]
День народження Тризубого Стаса .

«Є цінностей скеля непорушна над нудними помилками сторіч.»

О. Мандельштам, переклад – osokor_ua ©


Сьогодні Тризубому Стасові (Станіславові Щербатих) виповнилося б 62 роки.

Думаю, якби Стас був живий, ми почули б ще багато іронічних дотепних пісень про сьогодення.

Проте і той що є чималий творчий доробок Стаса актуальний й нині.
Tuesday, February 23rd, 2010
5:28 pm
[osokor_ua]
"Ми є такі". Тризубий Стас.

Ми є такі

 

Гетьман забувся у сні у козацькому курені.
Варта поснула вночі - сплять козаки.
А чи ми насправді дурні, а чи кимось обдурені?
А, може, заміцно спимо, бо ми є такі, бо ми є такі...
Читати далі Collapse )
Читати далі Collapse )Читати далі Collapse )'Читати далі Collapse )

Sunday, November 15th, 2009
8:04 pm
[zhuravlyk]
Альбом Тризубого Стаса
Друзі! Тут можете скачати перший із чотирьох останніх альбомів Тризубого Стаса
http://depositfiles.com/files/xgg71ohxy
Thursday, November 12th, 2009
6:57 pm
[osokor_ua]
Стаття 2007 р. з gazeta.ua
http://gazeta.ua (с)

http://gazeta.ua/index.php?id=148295&eid=299

№299
(01.02.2007) - КУЛЬТУРА
 
Від інсульту помер бард Тризубий Стас
 
Його поховали на Iвано-Франківщині
 
 

."\n\n".

 
58-річного барда Тризубого Стаса (справжнє ім’я Станіслав Щербатих) поховали вчора на кладовищі Дем’янів Лаз поблизу Івано-Франківська. Відспівували в Києві, у греко-католицькій церкві Святого Миколая на Аскольдовій могилі. Дружина музиканта Марія працює в благодійному фонді при цій церкві.

Тризубий помер позаминулої середи. У нього стався третій інсульт. Тіло лежало в київській квартирі чотири дні. Дружина з сином Володимиром саме поїхали на весілля до родичів у Івано-Франківськ. Чоловік мав під’їхати пізніше. Але у вівторок по телефону сказав, що кепсько почувається.

31 січня він планував виступити в Спілці письменників. 24 лютого йому виповнилося б 59 років.

 

Читати даліCollapse )
6:11 pm
[osokor_ua]
Грип. пісня.

Грип.

Схоже, це буде перша розшифровка цієї пісні Стаса
на теренах Інтернета.


Сама пісня є
на альбомі "COLLECTION-1". за № 19
http://vakh.online.com.ua/bard/trizub/Collection1.html

Також є на альбомі (у вигляді аудіокасети) "Щури" (1997).
З цього запису і зроблена нижче наведена розшифровка.



В нас тепер на Україні

Кожен сам собі газдА.

Але час такий, що нині,

Як не горе, то біда.

 

От я стою тут, співаю,

А ви чуєте – захрип.

Це тому, що в нашім краю

Знов якийсь завівся грип.

 

Звідки взялась та холєраCollapse )


Friday, September 4th, 2009
4:55 pm
[osokor_ua]
Вертайся!

Вертайся!

 

Датована 1991 роком.

 

Мелодія на початку і у кінці з української народної пісні  – "Ой дівчино, шумить гай, [кого любиш, забувай]".

 

 

 

Далеко ж ти, брате, від рідної хати...Collapse )</span>

</div>
Tuesday, June 2nd, 2009
10:13 am
[osokor_ua]
Інформативна стаття Наталки Криничанки

http://www.perec.in.ua/classic/70/
За лінк дяка sergiy_shyshkin 

Наталка Криничанка (с), "ПЕРЕЦЬ по-ковельськи" (с)

«На писок я - Тризубий Стас, по паспорту - москаль!»

09:15 | 01.06.2009

Злами в історії імперій провокують появу феноменів небувалого і несподіваного рівня. І роль таких яскравих «феноменів»-митців у цих процесах є значно більшою, ніж діяльність нудно-самозакоханих політиків. Тому, поряд з багатьма «аномаліями» 90-х років на кін перемін ступила українська гумористична авторська пісня міцною ходою Станіслава Щербатих...

Своє сценічне псевдо Станіслав жартома пояснював тим, що має три зуба: один — на комсомол, другий — на компартію, третій — на профспілку. Серед друзів був відомий як Щербик.

Автор понад 300 пісень та 1300 коротких анімаційних фільмів, а також опери «Корова Середа», фантастично-кримінального роману «Нічия земля» і кількох оповідань. Володар Ґран-прі фестивалю «Оберіг», дипломант «Червоної рути».

ДаліCollapse )</div>
[ << Previous 20 ]
About LiveJournal.com